- ганебний
- -а, -е.Який викликає ганьбу, осуд. || Вкритий ганьбою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ганебний — [гане/бнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
ганебний — (вартий ганьби, осуду), безславний, безчесний, соромний, осудний, нечесний, негідний, безсовісний, неподобний, паскудний, стидкий, стидний … Словник синонімів української мови
ганебний — прикметник … Орфографічний словник української мови
Бой под Крутами — Гражданская война в России Схема боя под Крута … Википедия
безславний — а, е. Який не заслужив слави, поваги. || Який не приносить слави. || Який заслуговує осуду; ганебний … Український тлумачний словник
ганебність — ності, ж. Абстр. ім. до ганебний … Український тлумачний словник
ганебно — Присл. до ганебний … Український тлумачний словник
ганьбливий — а, е. 1) Те саме, що ганебний. 2) зах. Сором язливий … Український тлумачний словник
згрішити — і рідше зогріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) рел. Учинити гріх, порушивши релігійно етичні правила. 2) перен. Скоїти ганебний вчинок, припуститися помилки в чому небудь і т. ін … Український тлумачний словник
злочин — у, ч. 1) Суспільно небезпечна дія (чи бездіяльність), що чинить, заподіює зло людям. 2) Неприпустимий, ганебний вчинок. || Неправильна, шкідлива поведінка. Міжнародні злочини. •• Посадо/вий зло/чин злочинні дії, що здійснюються посадовими особами … Український тлумачний словник